Моя сім'я

      Всі мають свій рід - родину. Ластівка не пристане до горобчика, І ведмідь, і вовчик-братик не пристануть до іншого стада. Всі вони мають свою родину. І ти маєш її.

Із перших днів твого життя тебе завжди опікують мама і тато. Вони тебе колихають, вчать ходити, вимовляти перші слова, взувати черевики чи застібати ґудзики.

Кожній твоїй маленькій перемозі батьки безмежно радіють. Мати вперше навчає тебе колискової, а батько - слухати і розуміти казку, мати призвичаює до кухні, а батько — до господарства.

В українській родині з давніх часів виробився звичай шанувати найстарших її членів - бабусь і дідусів. Адже вони, через великий, життєвий досвід, є завжди розважливими і стриманими у спілкуванні з іншими людьми. Бабусі й дідусі найбільше знають місцеві звичаї та обряди, а також є справжніми хоронителями свого родовідного дерева. Вони є доброю розрадою у складних життєвих ситуаціях для молодших членів родини, завжди готові прийти їм на допомогу. У вечірні години ви, маленькі онучата, припадаєте до їхніх натруджених рук. слухаючи з їхніх уст чарівні казки та легенди, Вони є першими наставниками у житті своїх онуків, їхніми справжніми порадниками та вчителями.

Любіть своїх матусей, тат, бабусь та дідусів, ніколи-ніколи не забувайте про них і нехай стежка до їхніх осель завжди буде витоптаною.

Про тата, маму,бабусю, дідуся складено багато приказок:

-        який рід, такий плід;

-        в кого ненька – в того голівка гладенька;

-        баба скаже, як зав’яже ;

-        хто бабусю має, той потіху знає;

-        який батько, такі й діти;

-        добрі діти - батькам вінець.